«Наше бачення професійного розвитку клубу розходиться». Тренер Ужгорода про сенсаційну відставку

Наставник ужгородців Володимир Васютик в інтерв'ю FanDay розповів про причини такого рішення та поділився планами на майбутнє.

Футбольний клуб Ужгород, який ще у позаминулому сезоні виступав у аматорському чемпіонаті, з першої спроби підвищився у класі. Більше того, тільки в останньому турі закарпатці втратили звання лідера групи А. На фоні цього особливо нелогічною та дивною виглядала інформація, яка з'явилася напередодні - ФК Ужгород припинив співпрацю з творцем свого успіху.

- У мене закінчився контракт, - пояснює Володимир Богданович. - Власне завдання ми виконали, вивели команду у Перші лігу.

- Перед вами була поставлена така ціль на старті дебютного сезону в професіоналах?

- Ні, таких планів і завдань не було, вони змінилися за наслідками виступів у сезоні. Головне завдання клубу - розвивати закарпатських футболістів і загалом закарпатський футбол. Повністю поділяю цю філософію, коли ставка робиться на місцевих футболістів. 

- У який момент прийняли рішення не продовжувати співпрацю?

- Нещодавно у нас відбулася зустріч з керівництвом. У подальшій стратегії професійного розвитку клубу наше бачення розходиться. Вважаю, що команда Першої ліги потребує відповідного підсилення. Маю на увазі не лише кадровий аспект, а й організаційний у всіх сферах. Звичайно, у нас на Закарпатті є хороші молоді таланти. Проте їх недостатньо. Виступати у Першій лізі із виключно закарпатцями у складі - надзвичайно складне завдання. Молодь може прогресувати виключно у тому випадку, якщо поруч є сильні виконавці. Не варто забувати, що Закарпаття на професійному рівні також представляє Минай - і їм також потрібні закарпатські футболісти. Виникає запитання, звідки взяти стільки якісних кадрів.

- Ви потребували підсилення і шукали його не лише у межах Закарпатської області?

- Як на мене, команда має достойно виступати. Це стосується не тільки результатів, а й інтересу глядачів. Звісно, перевага віддавалася б місцевим футболістам, проте баланс також повинен бути. Керівництво це теж має розуміти. Мушу зауважити, що на Закарпатті протягом останнього часу було збудовано кілька спортивних комплексів. Тобто в контексті інфраструктури ситуація суттєво покращується. Чого не скажеш про кадровий потенціал. Нам не вистачає потужної дитячої академії безпосередньо для нашої команди. А ті, які зараз існують, ще не працюють повноцінно. Їм потрібен час.

- Ви залишилися у хороших стосунках з керівництвом ФК Ужгород?

- Так, розійшлися цілком нормально. Потиснули руки, подякували одне одному. Принагідно хочу висловити слова вдячності президенту, який створив чудові умови для роботи: стадіон, поля… Також щиро вдячний вболівальникам за підтримку, своєму тренерському штабу в особі єдиного помічника Валентина Слюсаря, а також медичному та адміністративному штабам, які якісно робили свою справу. І звичайно, футболістам - вони досягнули хорошого результату. Прикро тільки, що не зуміли втриматися на першому місці.

- Ужгород в останньому турі пропустив ключовий гол від другої команди Волині на 81- хвилині з пенальті (1:1).

- Нам не вистачило резерву. При комплектуванні команди існували проблеми з рівноцінною заміною. Особливо ми відчули це, коли почалася смуга травм і у період пандемії. Не дотерпіли зовсім трохи.

- Найкращим бомбардиром Другої ліги став Андріан Пуканич, якому напередодні виповнилося 38 років. Той випадок, коли на полі ви мали свого помічника серед футболістів?

- У мене залишаться прекрасні враження від роботи з Адріаном. Він справді був першим помічником тренерського штабу. Пуканич пройшов хорошу школу і великий шлях у футболі. Це людина, яка розуміє усе з пів слова і пів погляду. Хочу побажати йому продовжити виступи у Першій лізі - він заслуговує на це.

- Крім талановитої молоді та ветерана Пуканича, у команді виступали кілька досвідчених виконавців: Олег Допілка, Віктор Ряшко, Дмитро Сартіна, Юрій Чонка.

- Кожен з них здійснив свій внесок у загальний успіх. Кожен виконував свою роль. Особливо відзначу Допілку, який був прикладом для молоді разом з Пуканичем і направляв колектив. Ми всі жили однією ідеєю. В Ужгороді був чудовий мікроклімат. Деякі хлопці телефонують і не розуміють, чому все так завершується. І всі відзначають наш мікроклімат.

- Один з небагатьох футболістів ФК Ужгород, який народився не на Закарпатті - луганець Сергій Майборода. 

- Сергій переніс важку травму, довго не грав. Однак у нього було величезне бажання, він хотів себе проявити. Майборода допоміг нам. Особливо відзначу матч у Чернігові, де він забив два голи і приніс нам перемогу. Не сумніваюся, що Сергій ще себе покаже. Як і решта наших гравців. Бажаю Сергію та усій команді успішного виступу у Першій лізі. 

- Чи була у вас нагода подумати щодо подальшого розвитку вашої тренерської кар'єри?

- На даний момент хочу перевести подих, адже сезон був напруженим і непростим. Безперечно, прагну продовжувати діяльність, однак про конкретні варіанти поки рано вести мову.