«Кобін сказав, що треба забити гол». Герой Минаю про дебют у 25, особливе передчуття та гордість за Світоліну

Одним з головних героїв другого туру Прем'єр-ліги став гравець Минаю Олег Вишневський. У першому офіційному поєдинку закарпатців у цьому сезоні Олег відзначився переможним голом у битві з Олександрією (1:0) на 90-й хвилині.

Одним з головних героїв другого туру Прем'єр-ліги став гравець Минаю Олег Вишневський. У першому офіційному поєдинку закарпатців у цьому сезоні Олег відзначився переможним голом у битві з Олександрією (1:0) на 90-й хвилині.

Ще кілька місяців тому Вишневський виступав у Другій лізі, а раніше грав у нижчих словацьких дивізіонах. Про свій непростий шлях в УПЛ, емоції після переможного матчу та любов до тенісу Олег розповів у інтерв'ю FanDay.

«Непросто було заснути»

- Олеже, вам вдався казковий дебют?

- Звичайно, дуже приємно принести перемогу своїй команді. До того ж я скористався довірою тренера, вийшов на 15 хвилин і вирішив долю матчу.

- Через надлишок позитивних емоцій важко було заснути?

- Справді емоцій було надзвичайно багато. Це мій дебют у Прем'єр-лізі, я завжди про це мріяв. Якщо чесно, то непросто було заснути. Важко відходив після гри, після цього адреналіну та емоцій. Дякувати Богу, що все так склалося.

- Телефон, мабуть, червоний з безліччю привітань?

- Вітають рідні та друзі. Також і люди, яких я навіть не знаю. Прості вболівальники закарпатського футболу. Усім щиро вдячний за підтримку, це особливо приємно. 

- Ви виходили на заміну на 78-й хвилині. Якою була установка Василя Кобіна?

- Тренер сказав, що треба забити гол. 

- Було у вас якесь особливе передчуття?

- Так, якщо відверто, відчував, що заб'ю. Сказав про це тільки одній людині, своєму найкращому другові Олексію Хахльову. Ми мешкаємо в одній кімнаті. Він, звичайно, не дуже мені повірив, але ви бачите, як все склалося.

«Селезньов - людина з досвідом, яка має великі знання»

- Гольова атака виявилася затяжною. Ваш перший потужний удар потягнув голкіпер. Секрет успіху полягає у тому, що ви не вимкнулися з епізоду?

- Це футбол, тут трапляється мільйон різних ситуацій, які важко передбачити. Ні куди летить м'яч, ні що станеться наступної миті. Я, як нападник, повинен перебувати у штрафному майданчику. Це моє завдання.

- Важливу роль зіграв Ігор Гончар, який поборовся і фактично організував вам скидку.

- Це заслуга не лише Ігоря чи моя. Важливу роль відіграла вся команда. Це перемога усього Минаю, ми разом напрацювали на цей гол і три пункти.

- Коли ви забили гол, то направили вказівний палець у бік трибун. Кому присвятили взяття воріт?

- Я родом із Закарпаття. Мені приємно грати вдома перед рідними вболівальниками. Цей гол, напевно, присвячую саме їм.

- Здалося, що першим з лавки до вас побіг святкувати Євген Селезньов.

- На щастя, у нас дуже дружній колектив. Думаю, що велика заслуга у цьому якраз Євгена, це людина з досвідом, яка бачила чимало і має великі знання. Може підказати і звернути увагу, якщо ти у чомусь неправий чи робиш неправильні речі. Це важлива функція, яку виконує Селезньов.

- Олександрія створила сенсацію у першому турі, коли обіграла Зорю. Розуміли, що буде доволі складно?

- Це дуже непроста команда. Кілька років тому вони грали у єврокубках, на серйозному рівні. Незважаючи на усі перебудови складу, вони є сильним опонентом. Переконаний, що Олександрія ще попсує нерви навіть нашим грандам.

«Сумував за рідним краєм»

- Перед початком сезону у пресі з'явилися чутки про ваш можливий переїзд у Австрію.

- Це все чутки, я їх не коментуватиму. Є так, як є і це найважливіше. 

- Ще у минулому сезоні ви грали у Другій лізі, зараз дебютуєте в УПЛ у 25 років. У вашій карєрі траплялися моменти, коли опускалися руки?

- У житті кожної людини стаються непрості періоди, я не виняток. Однак я намагався ніколи не забивати цим голову і вірив у краще. Що цей гол настане, цей дебют настане і вдосталь приємних миттєвостей ще попереду.

- Ви народилися у Перечині, проте у 18 років зважилися на переїзд у Словаччину, де виступали до минулого року. Не бачили можливостей спробувати себе в Україні?

- Я не хочу повертатися у той час, якщо чесно. Зараз немає сенсу говорити про те, як усе відбувалося. Переїхав і усе, так склалося.

- Гаразд, чому тоді вирішили  на початку 2021-го повернутися в Україну після стількох років за кордоном? Справа у ностальгії?

- Так, звичайно, сумував за рідним краєм. У мене тут батьки, сім'я. Це мій дім, а додому завжди хочеться. 

- Знаю, що у вас є хобі - теніс. За кілька годин до поєдинку Минаю та Олександрії фантастичний матч на Олімпіаді видала Еліна Світоліна.

- Та яке це хобі? Олексій Хахльов мене однією рукою обігрує. Я раніше думав, що це моє хобі, однак він довів мені, що це зовсім не так (Олег сміється, а поруч з ним якраз перебуває Олексій Хахльов, який додає: «Це все жарт»).

- То Світоліну все ж не дивилися?

- Дивилися, звичайно, щоправда, лише один сет. 

- Здивувалися, коли дізналися про камбек українки і кінцевий результат?

- Ой, ми сильно переживали. Не все складалося, як нам хотілося. Проте я гордий за Еліну, пишаюся Україною. Світоліна дійсно молодець. 

- Ви маєте чудову фізичну форму. Чимало часу проводите у залі?

- Ні, це все від природи. А якщо серйозно, то безперечно, багато працюю над цим. 

- Ви дебютували у Прем'єр-лізі, забили гол. Яка чергова ціль?

- Далі буде наступна гра. Хочу допомогти команді. Не важливо: голом, передачею чи просто підтримкою. Як доля складеться, так і далі буде. Старатимемося перемагати у кожному матчі.