Кирило Дришлюк: «Зеленський готовий піти на власну смерть заради України»

fanday
25502
0
Кирилл Дришлюк. Фото: ФК Александрия

Півзахисник Олександрії, чемпіонат світу 2019-го року в складі юнацької збірної України U-20 Кирило Дришлюк дав ексклюзивний коментар нашому сайту. Хавбек розповів, де він зараз знаходиться, висловив власну думку про Володимира Зеленського та поділився враженнями від мовчання Анатолія Тимощука.

«Просто якісь нелюди, які стріляють в стадіони, житлові будинки, школи, пологові будинки, дитячі садочки…»

– Розкажи, як ти та чим зараз займаєшся?

– У нас в Олександрії, на щастя, все спокійно. Я зараз живу на базі, тут харчуємося. У цей час тренувань немає, але намагаємося підтримувати форму в тренажерному залі. Також допомагаємо нашим кухарям, наприклад, купуємо продукти для кухні у магазинах, коли вони просять. 

– Як дізнався про початок війни?

– Ми готувалися до матчу проти ФК Львів. Ми всі спали на базі та о четвертій годині ранку розпочалася паніка: хлопці прокинулися, почали бігати та сказали, що розпочалася війна. Поруч зі мною живе Олег Кожушко, в нього вся сім’я в Миколаєві, то вони йому зателефонували і розповіли про події. Звичайно, я навіть не очікував, що таке може відбутися. Це дуже страшно та несподівано. 

Читайте также Десна осталась без дома: фотографии разбомбленной оккупантами домашней арены черниговского клуба

– Що кажуть в команді про війну?

– До нас на базу приїжджають тренери та запитують, як справи, чи все в нас гаразд. Зрозуміло, що ніхто не знає, коли це все завершиться та що буде далі. У перший же день нам сказали, що можемо роз’їхатися, хто куди хоче – додому, до сімей. 

– Чому ти вирішив залишитися в Олександрії?

– По-перше, я з Києва, а в хлопців, які їхали в столицю, то в них вже була забита машина та не було місць. Тому, відповідно, в перший день я не встиг, а вже згодом було важко виїхати, тому вирішив залишитися в Олександрії. Моя сім’я живе під Києвом, вони в безпеці, та зараз страшно якось виїжджати на дорогу. Будемо чекати, коли вже хоча би припиниться вогонь та тоді, можливо, вже поїду додому. Вже дуже скучив за сім’єю.

– Чи спілкуєшся ти з футболістами інших клубів? 

– Я добре товаришую з Олексієм Хахльовим. Він зараз в Ужгороді, перевіз сім’ю туди. 

– Як прокоментуєш бомбардування стадіону Десни?

– Це взагалі жахіття, коментувати щось дуже важко. Просто якісь нелюди, які стріляють в стадіони, житлові будинки, школи, пологові будинки, дитячі садочки…Читаєш і з кожною новиною стає все страшніше від того, що вони творять. 

– Як думаєш, коли завершиться війна?

– Важке питання. Сподіваюся, що дуже швидко та це не буде затягуватися. Страшно, що вмирають люди щодня.

«Зеленський готовий піти на власну смерть заради України»

–  Мітинги, які проводяться у Росії дадуть якийсь результат чи ні?

– Незрозуміло, як там все відбувається. Люди виходять, та їх забирають усіх, і дітей, і старших людей. Усі знають, що в Росії не такий народ, як у нас в Україні. Наші люди стояли до останнього на Майдані, а там вони тікають від одного поліцейського… Натомість наші хоробрі українці йшли проти автомата, а вони бояться одного поліцейського з дубінкою. 

– Якщо Путін помре, то війна закінчиться відразу, чи все одно далі будуть воювати?

– Я сподіваюся, що відразу завершиться. Мені здається, що всі люди, які з ним працюють є божевільними та нелюди. Не знаю, що буде далі. Наразі нічого не можна прогнозувати наперед. Просто хочеться, щоб це завершилося та люди не страждали. 

Читайте также Юрій Гура: «Санкції санкціями, але нас же бомблять… Найперше, що потрібно було зробити – це закрити небо»

– Що можеш сказати про Зеленського? Не розчарувався в ньому наразі?

– Ні, мені дуже подобається наш президент і я його у всьому підтримую. Видно, що він любить свою країну та готовий заради неї піти на власну смерть. Володимиром Зеленським можна пишатися. 

– Чи є сенс у тих переговорах з російською стороною?

– Мені здається, що ці переговори нічого не змінили. Це моя думка.

«Тимощук? Нехай іде вслід за російським кораблем»

– Наші українські футболісти висловлюють свою думку щодо війни, зокрема, Зінченко та Ярмоленко, а російські гравці мовчать, чому вони мовчать?

– Мені здається, що вони просто бояться, ось і все. Бояться сказати свою точку зору. Вони просто боягузи – все, що я можу про них сказати.

– Що можеш сказати про Тимощука?

– Та що тут говорити… боягуз і все! Людина грала за збірну України, одягала футболку збірної, малювала прапор на щоках, а зараз у такий час – мовчить. Я не буду їх матюкати, кожен висловлюється, як вважає за потрібне. Я просто промовчу, це їх вибір і нехай ідуть вслід за російським кораблем! 

– Що ти зробиш найперше, коли завершиться війна?

– Поїду додому та зустрінуся з рідними, бо давно їх не бачив та скучив за ними.

Ігор ГРАДСЬКИЙ