Наслідуватиму Мессі й Роналду та прислухатимуся до порад батька: син Олега Гусєва прагне закріпитися в складі Динамо

fanday
fanday
Просмотров 30001
3 голоса
Наслідуватиму Мессі й Роналду та прислухатимуся до порад батька: син Олега Гусєва прагне закріпитися в складі Динамо
Алексей Гусев. Фото: ФК Динамо
3
0
Комментариев 0

Захисник Динамо Олексій Гусєв, син Олега Гусєва, розповів про початок своїх виступів ексклюзивно для Fanday.net.

У гостях на Fanday.net - молодий талановитий захисник київського Динамо U-17 Олексій Гусєв. У інтерв’ю для нашого сайту гравець киян розповів про те, чим він зараз займається, пригадав, як для нього розпочалося 24-те лютого, а також розповів про свого батька, легендарного футболіста київського Динамо та національної збірної України Олега Гусєва.

На турнірі Академії Пушкаша маємо зіграти проти Реалу, Фламенго та Спортінга

– Розкажи, чим ти зараз займаєшся та де знаходишся?

– Ми з командою знаходимось в Угорщині та тренуємося в Академії Пушкаша. Нам налагодили тренувальний процес, надали поля та всі умови, щоб тренуватися та нічого не потребувати у Будапешті.

Наш тренерський штаб U-17 знаходиться в Україні. Ми тренувалися кілька днів з гравцями Академії Пушкаша, нещодавно нам дали інший тренерський штаб, який тут працював і ми зараз із ними наразі.

– Тобі 17 років зараз і ти граєш за команду Динамо U-17. Чи підтягували тебе до U-19?

– Ще ні. Однак з нами зараз тут знаходиться тренер U-19 Ігор Володимирович Костюк: він стежить за тренувальним процесом і готує нас до турніру. Нас включили в заявку турніру “Suzuki Cup”, який проводить угорська Академія Пушкаша.

Тут будуть імениті суперники такі, як Спортінг, Фламенго, Реал (Мадрид). Була домовленість, що ми теж візьмемо участь. Ігор Володимирович приїхав подивитися та підготувати нас до цього турніру, щоб ми підійшли ще в найкращих кондиціях до цих змагань. Першого червня відкриття турніру, а вже другого числа у нас перша гра проти бразильського Фламенго.

– Нещодавно відбувся турнір “Sepsi Cup”, розкажи детальніше про цей турнір.

– Нас відправили на цей турнір, щоб підтримувати ігровий тонус. Там було чотири команди: три з Румунії та ми. Ми зіграли три матчі та зайняли перше місце.

– Ти, захисник, став найкращим бомбардиром цих змагань, очікував перед турніром, що таке може відбутися?

– Якщо чесно, то, коли ми приїхали на турнір, то в нас було бажання проявити свої найкращі якості. Можливо, я і не очікував, що стану найкращим бомбардиром, але, як мінімум, кілька голів прагнув забити.

Добре, що так вийшло. В принципі вся команда зіграла вдало. Це заслуга партнерів по команді, що я став найкращим бомбардиром. Ми провели великий обсяг роботи та все вийшло так, як є.

Починав грати на позиції свого батька

– Чому ти вирішив стати захисником, а не вінгером, як батько?

– У дитинстві я розпочинав як правий вінгер. Вже згодом пішов ріст і тренери вирішили, що для мене краща позиція, яка може бути на полі – це захисник. Тому я вже кілька років граю на цій позиції. Мені не важливо, де грати, бо головне – отримувати задоволення від гри та приносити команді користь.

– Наскільки важливу роль відіграє батько у твоїй кар’єрі, як тобі допомагає, чи дає якісь поради?

– Іноді я запитую в нього поради, як слід було діяти в певній ситуації. Також цікавлюсь тим, як він грав на такому високому рівні та які емоції переживав. Пригадуємо деякі окремі матчі батька та запитую його думку про це. Він мені розповідає свої спогади та дає поради. Батько відіграє велику роль у моїй кар’єрі.

 
 
 
 
 
Посмотреть эту публикацию в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Публикация от Гусев Олег (@oleg.gusiev)

– Як оцінюєш свої виступи на даному етапі?

– Зараз ми граємо лише товариські матчі через ситуацію, яка склалася в Україні. Стараємося підтримувати форму. На Євро U-17, попри те, що я став найкращим бомбардиром, все ж вважаю, що могли виступити краще. Склалася така ситуація, що ми зібралися лише за 5 днів у Італії до початку еліт-раунду турніру. Були розібрані та не були готовими до матчів такого рівня.

– Коли ти вперше розпочав цікавитися футболом?

– Мені було десь шість років. Якщо чесно, поки мене не віддали в мою першу академію ДЮСШ-15 у шість років, то я не цікавився футболом.

– Хто був твоїм першим тренером?

– У Динамо першим тренером був Сергій Павлович Величко. Він дуже багато зробив для мене, розкрив мене, як футболіста. У ДЮСШ-15 у мене був Андрій Андрійович Грицай. Теж чудовий тренер, який навчив мене базовим прийомам, які мені знадобилися у подальшому майбутньому при вступі в динамівську академію. Тому я вдячний своїм тренерам за все, що вони зробили для мене.

– Яку найкрутішу пораду ти отримував у своєму житті та від кого?

– Від батька. Він сказав таку фразу, яка мені дуже запам’яталась: “Не зазнавайся, падати дуже боляче”.

– Був момент у кар’єрі, коли ти “спіймав зірочку”?

– Так, було іноді. Міг собі дозволити десь не допрацювати, але стараюся з цим боротися. Ми ще не є футболістами, які заявили про себе, ми навіть не тренуємося ще з першою командою. Тому поки ми нічого не досягли у футболі, то ще рано говорити.

– Розкажу історію пов’язану зі своїм батьком, яку ти запам’ятав на все життя.

– У мене батько - тиха та домашня людина, тому не можу пригадати якусь таку історію. Можу лише сказати, що пригадую його матчі з іменитими суперниками, забиті голи. Наприклад, поєдинок у 2011-му році проти Ман Сіті. Це пам’ятний матч.

– Які ставиш собі цілі на майбутнє?

– Для початку стати професійним футболістом і згодом вже будувати собі плани.

– Хто з основної команди Динамо тобі подобається найбільше, як футболіст?

– Микола Шапаренко більше всього подобається. Мені до вподоби те, що він не боїться брати ініціативу на себе, він є одним із лідерів нинішнього Динамо.

– Як це - зростати у футбольній сім’ї?

– Так само, як і у звичайній сім’ї, воно нічим не відрізняється. Просто батько відомий футболіст.

У мене зараз батько та мама в Україні

– Пригадай 24 лютого 2022 року, як воно для тебе розпочалося?

– Ми приїхали після тренування 23-го лютого ввечері з моїм другом воротарем Юрієм Авраменком, попрощалися з ним. У нас вже був розклад, домовленості на завтра, що ми будемо робити на тренуванні, як воно в нас пройде.

Та все зруйнувалось тоді, коли мама о п’ятій ранку 24-го лютого сказала, що почали бомбити міста, щоб я збирався, бо будемо виїжджати за місто і там вже дивитися по ситуації, по розвитку подій в країні та чекати подальших вказівок від президента України та мера Києва.

Ми виїхали з мамою на Захід України. Добиралися дуже довго, тому що було небезпечно їхати через деякі регіони нашої країни - постійні обстріли, бомбардування, поруч Гостомель і Житомирська траса, у тому напрямку рухатися було небезпечно.

Ми старалися об’їжджати, як і всі. Добре, що добралися та розмістилися. Хочу подякувати угорцям, що надали допомогу нашій академії у такій важкій ситуації.

– Що кажуть хлопці в команді про війну?

– У багатьох сім’ї залишилися в Україні. Всі переживають за рідних, які залишилися у Харкові та інших містах України. Сподіваємося, що це жахіття незабаром завершиться і ми всі зможемо повернутися додому. У мене зараз батько та мама в Україні. Також дядько з тіткою, які відіграли велику роль у моєму житті та загалом всі родичі залишилися в Україні.

– Що буде з українським футболом після завершення війни?

– Головне, щоб завершилася війна та була відбудована інфраструктура пошкоджених міст. Тому про проведення чемпіонату, я вважаю, не може бути мови у даній ситуації.

Розбиті аеропорти, дороги, важкі умови для проведення змагань. Сподіваємося, що Асоціація футболу України займеться цим питанням. Для багатьох українських футболістів буде великим плюсом, якщо чемпіонат все-таки проведуть починаючи з наступного сезону.

– Де ти хочеш грати у майбутньому?

– Хотілося би десь в Італії або Англії. Однак зараз завдання – закріпитися в київському Динамо. Дай Бог – стати основним гравцем.

– Як стати успішним футболістом, що для цього потрібно?

– Насамперед для молодого футболіста основним має бути дисципліна. Розуміти навіщо ти займаєшся та для чого ти це робиш. Слухати конструктивну критику, якось на неї реагувати, приймати її та виносити з цього користь і вдосконалюватися.

Тоді, можливо, вдасться стати успішним футболістом. І, звичайно, не зазнаватися. Потрібно залишатися людиною, як, приміром, Нголо Канте. Це шалений приклад, яким має бути сьогодні професійний та успішний футболіст.

– Хто твій головний мотиватор у футболі?

– У мене немає мотиватора, я це роблю для себе, таке моє бажання. Вважаю, що футбол - моя улюблена справа, я повинен цим займатися. Прикладом у футболі для мене є Ліонель Мессі та Кріштіану Роналду. Це двоє великих чоловіків, котрі є зразком, яким повинен бути футболіст.

Ігор Градський для Fanday.net

Комментировать могут только зарегистрированные пользователи.