«Запитували Сашу, чому сім'я Сухенків не їде від війни — відповідав, що місцева влада має залишатися та допомагати людям»: історія вбитої окупантами родини футболіста з Мотижина

fanday
fanday
Просмотров 29004
0 голосов
«Запитували Сашу, чому сім'я Сухенків не їде від війни — відповідав, що місцева влада має залишатися та допомагати людям»: історія вбитої окупантами родини футболіста з Мотижина
Олександр Сухенко. Фото: Instagram
0
0
Комментариев 0

Президент СК Чайка (Петропавлівська Борщагівка) Олександр Нігруца розповів Fanday.net про колишнього футболіста їхньої команди, якого рашисти закатували до смерті

2 квітня знайшли вбитими старосту села Мотижин Макарівської громади Київської області Ольгу Сухенко, її чоловіка Ігоря та сина Олександра. Уся сім'я перебувала у полоні з 23 березня, окупанти все-таки стратили прекрасну українську родину. І це лише один рядочок із переліку їхніх страхітливих звірств.

Сухенків будуть оплакувати довго: маму — як сільського старосту, тата — як співпрезидента футбольного клубу Колос (Мотижин), а сина  Сашка Сухенка — як добре знаного на Київщині  півзахисника, колишнього гравця Чайки (Петропавлівська Борщагівка), Сокола (Михайлівка-Рубежівка), Кудрівки (Ірпінь). 

Про родину Сухенків ми попросили розповісти для Fanday.net Олександра Нігруцу — президента СК Чайка, де Сашко-молодший провів свої найкращі роки від обласних змагань до Другої ліги чемпіонату України.

«Спина Сашка важко переносила тренувальний режим у професійному клубі»

— Сашко був технічним футболістом із хорошою швидкістю. Завжди віддавався на полі, був дуже порядною людиною.

Він грав за Чайку у Другій лізі. Мені він не розповідав, що мріє про щось більше, наприклад, про УПЛ. Я думаю, йому загалом було комфортно на регіональному рівні, футбол приносив йому насамперед задоволення.

Від нас він пішов через проблеми зі спиною: якось у розмові сказав, що його організм важко переносить тренувальний режим у професійному клубі. На аматорському рівні все ж таки легше.

Тож Сухенко повернувся до чемпіонату Київської області, виступав за ФК Кудрівка (Ірпінь) та Сокіл (Михайлівка-Рубежівка). Разом із Соколом вигравав Кубок Київщини.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Aleksandr Sukhenko (@as_icon23)

«У дитинстві батько возив Сашка до школи київського Динамо»

— Я був багато років знайомий із родиною Сашка, особливо добрі стосунки мав із його батьком Ігорем. Це були дуже порядні люди, які у своїй діяльності завжди дбали про інтереси громади.

У дитинстві батько всіляко підтримував прагнення Сашка грати у футбол, возив його до школи київського «Динамо». У нього там непогано виходило, але сталася травма.

Потім він почав грати за Колос (Мотижин) — команду, яку фактично утримував його батько. Ігор ходив на всі домашні матчі сина, а коли Сашко перейшов до нас, у Чайку, досить регулярно відвідував і виїзні ігри.

Ольга на футбол не ходила. Вона була спочатку головою, потім старостою села, ця робота забирала весь час.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Aleksandr Sukhenko (@as_icon23)

«Ольга — староста і вважала, що місцева влада має працювати та допомагати людям»

— Мені здається, Сашко перш за все хотів бути з батьками, допомагати їм, рідному селу та громаді.

Мотижин окупували ще 27 лютого. Вся сім'я залишалася там і нікуди не виїжджала. Я тоді спілкувався з Ігорем, питав, чому не їдуть? Він відповідав: Ольга — староста і вважає, що місцева влада має працювати та допомагати людям. Вона, її чоловік та син підтримували односельців.

Я знав цю сім'ю багато років. Мені дуже важко пережити їхню втрату.

Весь колектив СК Чайка співчуває рідним та близьким сім'ї Сухенко. Ми будемо Вас пам'ятати…

Сергій Казимиров, спеціально для FanDay.net

Комментировать могут только зарегистрированные пользователи.