«Динамо? Я теж був трохи шокований»: Кулач про вибір Шевченка, майбутню команду і виконання гімну

Любомир Кузьмяк
Любомир Кузьмяк
Просмотров 20041
3 голоса
«Динамо? Я теж був трохи шокований»: Кулач про вибір Шевченка, майбутню команду і виконання гімну
1
0
Комментариев 0

Протягом останніх двох тижнів прізвище Владислава Кулача перебувало у топі новин про український футбол. Спочатку усі дивувалися невиклику нападника Ворскли у збірну України, згодом відзначали його перемогу у бомбардирській гонці Прем'єр-ліги, а потім гадали на тему його трансферу в Динамо. В ексклюзивному інтерв'ю FanDay Владислав детально розповів про найважливіші новини та чутки, пов'язані з його постаттю.

- Владиславе, що для вас означає звання найкращого бомбардира УПЛ?

- Звичайно, це велике досягнення: і для мене, і для команди. Насправді лише з допомогою партнерів я зміг це зробити. Також відзначу мою сім'ю та друзів, які постійно допомагали і були поруч. Усі вірили в мене і підтримували протягом цього сезону. Зрештою, як і завжди. Для себе я встановив ціль - забити 10 голів. Вийшло так, що я перевершив свої сподівання. Однозначно це велике досягнення.

- Парі ні з ким не укладали?

- Ні, такого не було. Просто усі ми вірили і налаштовувалися на краще. Відверто кажучи, я дуже щасливий. Хочеться у кожному році такі нагороди завойовувати і допомагати своїй команді. Старатимемося і надалі.

«... напевно, усі чули крик тренера, коли я брав м'яч до рук»

- Після гри з Минаєм ви пожартували про веселу дорогу у потягу. Якщо за день народження виставляли на шляху із Полтави, то як все пройшло у зворотному напрямі?

- У нас такі ж традиції, як і, мабуть, у кожній команді. Сталося так, що я якраз відзначав день народження, коли ми вирушали на Закарпаття. Більше це стосувалося тренерського штабу, персоналу та медичного штабу. Коли поверталися назад, то я знову виставляв (посміхається) Повірте, краще так кожного дня виставляти. Головне, щоб на це були приємні причини. З негативу відзначу тільки тривалість поїздки - майже добу поверталися додому. У всьому іншому - ми задоволені і щасливі. Виграли, фінішували п'ятими і з хорошим настроєм пішли у відпустку.

- Третину своїх голів ви забили з пенальті. І взагалі у професійній кар'єрі лише ваші два з 11-ти ударів були хибними. Коли Ворскла заробляє пенальті, а ви присутній на полі, то жодної дилеми не виникає, хто його виконуватиме?

- Якось просто відчув, вирішив так і взяв на себе відповідальність. Усе почалося в поєдинку з Інгульцем у лютому. Реалізував тоді, потім тільки ще впевненіше забивав. Хоча, напевно, усі чули крик тренера, коли я брав м'яч до рук. Він не дуже хотів, щоб я виконував пенальті (посміхається). Але я брав ініціативу на себе, а все добре завершувалося.

- Ви стали справжнім жахом для своїх колишніх команд: три голи Зорі, два - Олександрії, ще по одному - Олімпіку, Шахтарю та Маріуполю. Вся справа в особливому налаштуванні?

- Якщо відверто, то не скажу, що принциповими для мене є зустрічі з певними командами. Зовсім ні - прагну у кожній грі забивати і допомагати команді. Можливо, так випадково ставалося. Ніякої злості на колишніх не було.

«Андрій Шевченко не зобов'язаний викликати когось тільки тому, що цього хочуть інші»

- Давайте відверто - коли опублікували розширений список збірної України з 35 футболістів, сподівалися побачити там своє прізвище?

- Була надія, звичайно. До оприлюднення списку чув багато розмов, бачив інформацію щодо мого потенційного виклику. Сталося так, що тренер вирішив не запрошувати мене. Чесно, я нормально до цього ставлюся. Все-таки розумів, що так може бути. Андрій Шевченко не зобов'язаний викликати когось тільки тому, що цього хочуть інші. Він має своє бачення і відібрав дуже сильних нападників. Можу тільки побажати нашій збірній удачі. Жодних образ і нічого такого немає. Як і вся країна, я переживатиму і вболіватиму за нашу команду. Головне - показувати хороший футбол в клубі. Я виконував свою роботу максимально і, думаю, добре попрацював. Однак кінцеве рішення приймає тренер. Нічого, працюємо далі.

- Нападник Десни Олександр Філіппов не дочекався виклику з Десни у головну команду країни, тому вирушив у Бельгію. Не вважаєте, що гравцям, які представляють не Динамо чи Шахтар, складніше потрапити у збірну?

- Думаю, що так. З решти команд складніше потрапити. Зараз також чимало говорили стосовно гравців Зорі та Десни… У всякому разі останнє слово за тренерським штабом збірної. Я згідний зі словами Сашка Філіппова. Він багато забивав перед від'їздом до Бельгії - я теж не розумів, чому його не викликають у збірну. Подивитися, дати шанс… Він точно заслуговував на це. Зрештою, таке футбольне життя - не все трапляється так, як цього хочеш.

«Не вважаю, що важливо співати саме перед кожною грою в чемпіонаті»

- Нерідко доводилося чути різноманітні причини того, що під час виконання гімну перед поєдинками УПЛ ви не співаєте і не тримаєте руку на серці. Маєте якісь особливі пояснення?

- Насправді я теж неодноразово чув розмови на цю тему. Тому хотів би відповісти через пресу, щоб пояснити свою позицію. Хтось казав, що я не люблю Україну, хтось пов'язував це з тим, що я, мовляв,  родом із Донецька. Доходить до абсурду. Насправді все дуже просто і банально.До зими постійно тримав руку на серці під час виконання гімну, втім півроку тому порушив цю традицію, все склалося добре і я продовжив слухати гімн без руки на серці… Нехай я не тримаю руку і не співаю, але завжди любитиму свій дім, свою Україну. Я - українець. Проте маю свою думку щодо того чи варто щотижня перед грою вмикати гімн. Хтось, може, думає по-іншому. Просто ти налаштовуєшся на боротьбу, на матч за свою команду. Не вважаю, що важливо співати саме перед кожною грою в чемпіонаті.

- Деякі футболісти взагалі не читають пресу. Чи читаєте ви і чи чули розмови про ваш перехід у Динамо?

- Я теж був трохи шокований. Почали дзвонити, писати… Я нічого про це не знаю. Це ж одна із робіт журналістів. Став найкращим бомбардиром, з'являються якісь чутки і здогадки. Мені нічого про це не відомо і я не можу нічого з цього приводу сказати. Як написали, так і забудуть скоро.

- Ви є вихованцем Шахтаря. Припустімо, вас таки запрошують у Динамо. Погодитеся?

- Свого часу я вже казав, що це один з двох грандів українського футболу. Чому б ні? Теоретично - так. Але повторюся, що не знаю нічого про написане у пресі про мене та Динамо.

- Задумувалися про своє майбутнє? Що далі: Ліга конференцій з Ворсклою чи дивитеся в напрямку Європи?

- На даний момент хочу перепочити трохи із сім'єю. А там побачимо. У мене закінчується контракт з Ворсклою. Домовилися, що сядемо і обговоримо усе. 

- У вас було дві спроби підкорити закордонні чемпіонати. Проте ні в Туреччині, ні в Угорщині закріпитися ви не змогли. Зараз враховуватимете той досвід?

- Одна з головних умов - комфорт моєї сім'ї. Коли запрошує, наприклад, команда елітного турецького дивізіону, то думаєш недовго. Я прийняв рішення за 5 хвилин і дав згоду. То був хороший досвід, мені дуже сподобалося в Туреччині. Зрештою, можна говорити багато, але це все у теорії. Коли матиму пропозицію на руках і чіткий варіант, тоді можна роздумувати. Сподіваюся, найближчим часом щодо мого майбутнього з'явиться конкретика.

Любомир Кузьмяк, для fanday.net.

Комментировать могут только зарегистрированные пользователи.