«Якщо хтось хоче придбати мою медаль для допомоги нашій армії — звертайтеся!»: бронзовий призер Олімпіади вразив своєю заявою

Видатний каратист Станіслав Горуна обороняє Батьківщину в ЗСУ.

Fanday.net ексклюзивно поспілкувався з бронзовим призером Олімпійських Ігр Токіо-2020 каратистом Станіславом Горуною, який наразі знаходиться у Збройних Силах України.

Я звичайний солдат. Що скажуть, то й буду робити

- Станіславе, де ви застали початок війни? Ви довго не могли повірити, що це реальність?

- У ліжку. О 4 ранку я переважно сплю. Так було і 24 лютого. Я відразу зрозумів, що це реальність. Про це говорили досить активно останні тиждень-два. Та ще й до того я розумів, що війна буде. Я в це вірив, бо не може бути така концентрація військ з мільйонними витратами на мобілізацію зі стягненням військ, техніки, людей до нашого кордону. Це не було просто залякуванням, це мало в щось перерости. Я розумів, що назад вони не підуть. Тільки вперед.

Читайте также «У Альянса от взрыва пострадал стадион»: Анатолий Бессмертный — о Турции, Сумах и войне

- Ви записалися до лав тероборони. Довго вагалися?

- Не так. Я у Львові в листопаді 2019 року підписав контракт із ЗСУ. І я завжди представляв ЗСУ на змаганнях. Тому, коли це все почалося, мені подзвонили з військової частини о 5 ранку. Я швидко зібрався і поїхав до частини для отримання інструкцій щодо подальших дій. З першого дня нам видали зброю та розповіли, що кожен має робити. На дану секунду я знаходжуся у тій частині.

- Як наразі проходить ваш стандартний день? 

- Ранок розпочинається із шикування. Командування перевіряє чи всі на місцях, після чого розставляють наряди. Ми знаходимося у військовій частині і патрулюємо по периметру, вступаємо у добові наряди. Добу стоїмо, а потім відпускають на добу додому виспатися. 

- Вдається?

- Не дуже. Для мене такий режим вперше, тому це незвично. Не спиш під час чергування, ну, може, вдається декілька годин відпочити, підстраховуємо один одного. За ніч виходить відпочити 3-4 годинки, та й то не в комфортних умовах. Але я розумію, що то так треба. Всі міста наразі у стані бойової готовності. Всюди є диверсійні групи, які останнім часом залягли на дно, тому що їх почали викривати, зруйнувавши всі їх плани. Але вони все одно є, тому всі військові об’єкти мають бути під охороною. 

Читайте также Евгений Селезнев: «Никогда не уеду из Украины во время войны! Это мой край, мой регион, моя родина, моя ненька»

- Можуть і на передову згодом відправити?

- Звичайно! Ми зараз самі собі не належимо. Ми підпорядковуємося старшим офіцерам, які володіють певною оперативною інформацією і приймають рішення. Я звичайний солдат. Що скажуть, то й буду робити. 

Сім’ю відправив до друзів у Будапешт

- Де зараз перебуває ваша дружина та маленький Левчик?

- У перші ж дні я відправив їх до друзів у Будапешт, бо не знав як будуть розвиватися події. Мені спокійніше, коли я знаю, що вони у безпеці. Тепер я не прив’язаний до них, і у будь-якій ситуації можу бути мобільним і пересуватися легко.

- До речі, а Анжеліка Терлюга і Аніта Серьогіна кудись виїхали?

- Серьогіна волонтерить. Виїжджає за кордон і повертається. От привезла тепловізори із Бухареста. Терлюга була в Одесі, але не знаю, чи вдалося їй виїхати. 

- Хтось з ваших друзів-каратистив з інших країн допомагає українській армії? 

- Зазначу, що чемпіонка Європи Галя Мельник служить у частині зі мною. Іноземні каратисти усіляко пропонують свої послуги, селять у своїх квартирах наших людей. Разом із Федерацією ми всіх каратистів звели разом. Багато дівчат і дітей вивезли за кордон, знайшли їм зали для тренувань у різних містах. Таким чином вони хоча б можуть відволіктися від війни.

Не бачу активних дій зі сторони Усика та Ломаченко

- Чимало спорстменів вступили до лав тероборони, але майже ніхто з діючих футболістів не пішов воювати…

- Не можу засуджувати нікого. У кожного своя історія, ситуація... Розумію прекрасно, що війна – це страшно, і всі переживають за себе, свої сім’ї. Кожен відповідає за себе і приймає власне рішення. Хтось вважає, що футболісти багаті і у них солодке життя, але їм є що втрачати і вони намагаються це зберегти. Я також знаю футболістів, які фінансово допомагають армії. Є приклад братів Кличків, багатих та успішних людей, але вони залишилися тут і допомагають. Тенісисти Стаховський та Долгополов були за кордоном, але повернулися до Києва і тут волонтерять. 

- Як Ломаченко відреагував на ваш допис «Вася, ти ї…н» після схрещених рук України ти Росії?

- Та ніяк. Я ж не один, хто йому висловив подібну думку. Він ігнорує, відмовчується і робить вигляд, що нічого не відбувається. Мене це страшно бісить. Будь ласка, їдь собі за кордон, але якщо в тебе є камінь, гвинтівка чи інстаграм, це твоя зброя. Використовуй її. Звісно якщо займаєш якусь позицію. Не можна зараз бути байдужим. У Усика та Ломаченка величезна аудиторія, з якою вони можуть працювати, тим паче з Росії. Якби вони подавали більше правильних меседжів, то та аудиторія їх слухала б. Я не бачу з їх сторони активних дій. Вони можуть грошима відкуповуватися, але свою позицію ніяк не проявляють.

Читайте также «Все в мире шокированы, как украинцы избивают зад Путина»: промоутер Ломаченко Арум оценил отпор украинского народа российским войскам

- Ви могли повірити, що в Росії настільки зомбовані люди, що 200-250 тисяч прийшли підтримати Путіна до «Лужників»?

- Вони не лише зомбовані, а й продажні. У них дуже примітивне мислення, не кажучи що вони меркантильні. Туди зігнали масово студентів за залік і працівників комунальних та державних підприємств. У них все чемно. Пішла вказівка зверху і всі як стадо поперлися на стадіон. Вони ж також ведуть у себе інформаційну війну, проплачують блогерів та медійників. 

Хоча взагалі є питання, чи все це дійство відбулося? Багато виникло питань з технічною стороною трансляції. Плюс були помічено, що використовували в трансляції кадри з попередніх мітингів. І як завжди, одні й ті сам люди, що виглядає дуже підозріло. Як би там не було, але вони закопують себе все глибше й глибше. 

- Вас лякає, що Путін може застосувати хімічну зброю, коли остаточно зрозуміє, що програє війну?

- Хімічну, ядерну. Таке реально може статися. Хоча є надія, що не він один прийматиме такі рішення і знайдуться адекватні люди, які не допустять того. Бо то й для них буде занадто. Страшно, бо проти того воювати не можливо. Можна воювати з їх ідіотами, а з радіацією ти не повоюєш. 

- Якої смерті ви б побажали Путіну?

- Я бажаю йому не смерті, а страждань до кінця життя. Все, що могло б йому завдати болю: почергово використати всі засоби. 

- Яким ви бачите закінчення війни?

- Уже не за горами той час, коли ми повністю перейдемо у контрнаступ. І тоді нам пряма дорога на Москву, спалити Кремль та повернутися додому. 

З Олімпіадою по інтенсивності та напрузі можна порівняти хіба що війну

- Є надія, що після війни Україна вже більше не буде олігархічною країною і зникнуть усі ці Ахметови, Коломойські, Пінчуки та ін?

- Я в це не вірю. Вони все одно залишаться. У них є важелі і вони матимуть вплив й надалі. Інша справа, що тепер наша влада має шалений карт-бланш і зможе впливати одностайно на всі процеси. Як мінімум, ніхто з олігархів не зможе вставляти Зеленському палки у колеса. У нього є повна довіра й підтримка народу. Себто він зможе не дати олігархам повністю впливати на стан справ у державі.

- Ще до війни ви сказали, що років через десять хотіли б стати президентом України. Може не варто, то ж постійний стрес?

- Варто! Я сподіваюся, що до того часу все вже буде нормально в країні. Найкритичніші та найболючіші моменти ми маємо пережити і за цей час все налагодиться. А я в свою чергу дозрію й наберуся досвіду як політик. 

- У листопаді ви сказали, що ще рік точно виступатимете в карате. Війна планів не змінила?

- Вона могла б на них вплинути, якби пішла за планами Росії. Я довіряю нашому командуванню і тим прогнозам, які нам озвучують, що за найближчий місяць активна фаза війни припиниться. Всі ці облоги ще триватимуть місяць, а потім наш контрнаступ відсуне їх до кордонів і Україна буде повертатися до нормального життя. 

Читайте также «Западные партнеры поняли: если мы упадем, то эта обезьяна с этим кадыровским стадом баранов придет и к ним»: Береза высказался о войне Украины и России

- Восени ви приймали участь у проекті «Танці з зірками». Це був не менший виклик, аніж участь на Олімпіаді? 

- Це зовсім інший досвід. Однозначно було дуже складно. Це було щось нове і незвичне, тому було багато стресу та нервів. По інтенсивності та напрузі з Олімпіадою нічого не порівняти. Хіба що війну.

- Якби вам запропонували продати олімпійську медаль заради допомоги армії – погодилися б?

- Звичайно! Я просто не знаю, як то оформити. Якщо хтось хоче придбати – будь ласка, звертайтеся! Результат зафіксований! Медаль – це просто кусок металу.

Валерій ПРИГОРНИЦЬКИЙ