Фізпідготовка, заміни, тактика, психологія – основні претензії до Андрія Шевченка по фінальній частині Євро-2020

Ігор Бойко, коментатор каналу Setanta Sports Ukraine аналізує рішення тренерського штабу збірної України.

Андрій Шевченко вперше з'явився в тренерському штабі збірної України в 2016-му році.

То був дуже серйозний експеримент та, насправді, підсунута свиня команді, яка вийшла на чемпіонат Європи від президента ФФУ Андрія Павелка. Турнір, який мав стати вершиною не найпривабливішої, але все ж досить успішної команди, був знищений для України.

Читайте также Украина - Англия: цифровой анализ матча

Гравці тієї команди потім згадували ті дивні відчуття, які вони пережили у Франції.

Усі розуміли, що надалі головним буде Шевченко, але ніхто не розумів, кого потрібно слухати зараз. Фоменко та Шевченко говорили протилежні речі, адже вони мають різні погляди на футбол.

Зрештою, з точки зору історії той турнір був принесений в жертву новим можливим успіхам команди. Павелко та Шевченко не хотіли, аби вийшло настільки погано, проте було дійсно настільки погано, що все можна було знищувати та вибудовувати з нуля.

Шевченко отримав неймовірний карт-бланш на усі аспекти від зарплат тренерського штабу до гри молодіжної команди. Не відбір до чемпіонату світу 2018 року був кінцевою метою роботи Шевченка, адже на той турнір до Росії краще було не потрапляти, аби не було ніяких передумов для відмови їхати туди. До того ж потрапити на чемпіонат світу набагато важче, ніж на Євро.

Тому саме ось цей Євро був тією точкою, куди мала рухатися команда усі ці роки. Шевченко приклав руку до знищення тієї команди п'ять років тому, а тепер мав зробити щось краще.

Насправді, є дуже цікаве запитання, яке має вигляд риторичного, хоча спершу дуже простого: чи задоволений Шевченко цим Євро? Саме цього він хотів? Саме так він хотів цього досягти?

Україна дісталася до 1/4 фіналу Євро, але ті люди, які дивляться футбол частіше, ніж раз на чотири роки навряд чи розділяють ейфорію від побаченого.

Насправді, Євро-2020 неможливо називати успішним для України просто через те, скільки відвертих помилок зробив Шевченко та його тренерський штаб. Можна лишень уявити, чого б могла досягти збірна України, якби не було цих очевидно поганих рішень.

Найсмішніше, що вона так само могла вилетіти в чвертьфіналі, проте б залишила за собою інше враження. А так у всій Європі щодо України превалює думка, що так далеко може зайти й настільки слабка команда.

Перша претензія на поверхні. Чому збірна України має такі проблеми з фізичною підготовкою?

Біганина в футболі та просто у парку поміж дітей відрізняється темпом. Більшість футболістів збірної України виступають в УПЛ з жахливо низьким темпом. Українські футболісти задихаються після декількох ривків, у них вимикаються голова, якою приймають рішення, та ноги, якими віддають точні передачі.

І можна пояснити слабким чемпіонатом та невмінням грати в такому темпі матч з Нідерландами, Австрією та Англією (пояснити, а не виправдати), проте, чому в дуже повільному матчі зі Швецією вже на 60-й хвилині у гравців не було ніяких сил?

Читайте также Гол Довбика на последних секундах овертайма принес Украине историческую победу над Швецией в 1/8 финала Евро-2020 (Видео)

Не так давно тренерський штаб збірної був доповнений спеціалістом з фізичної підготовки Андреа Аззоліном. Команда зібралася задовго до початку Євро, могла підготуватися та створити пік фізичної форми на потрібний момент. Збірна України виявилася не готовою не те, що виконувати правильні дії на потрібній швидкості, а просто виживати на цій швидкості.

Особливо кумедними виглядали слова Шевченка про труднощі з фізичною формою після гри проти Австрії, хоча Україна використала найменше замін та найменше гравців на цьому турнірі.

Незважаючи на збільшення кількості гравців в заявці, у Шевченка виникли проблеми з кількістю варіантів. Звісно, напередодні та впродовж всього турніру були втрати. Міг допомогти Віталій Буяльський, на якого нарешті звернув увагу Шевченко, важливим гравцем в команді був Віктор Коваленко, з проблемами до турніру підійшов Віктор Циганков, мав перманенті проблеми Руслан Малиновський, вже в першій грі отримав травму Олександр Зубков - все це проблеми серйозні, але все одно вони не виправдовують того, що Україна виявилася не готовою до турніру фізично.

Головною невдачею України на турнірі стала поразка від Австрії. Матч з Англією відбувався вже після того, як Україна здобула все, що тільки могла. Вона виграла матч у Швеції, коли всі почали говорити, що Україна випадково потрапила до плей-офф та їй там нічого чого робити.

Читайте также Выход в плей-офф Евро под вопросом: Украина проиграла Австрии и опустилась на третье место в группе С (Видео)

Матч проти Швеції був перемогою в тактичному плані, нехай все вирішив гол вже живої легенди українського футболу Артема Довбика, якому готові ставити пам'ятники за життя.

Англії програли матч, який мали програти за будь-якої умови. Австрії ж програли матч, який не повинні були програвати, зважаючи на те, що це не топ-суперник. І якраз в недооцінці суперника, або якщо говорити правильніше - не вірній оцінці суперника та своєї команди теж криється головна проблема того матчу.

Україна захотіла зіграти з Австрією в тому стилі, який вибудовував тренерський штаб Шевченка впродовж цих п'яти років, але команда з фізичних, тактичних та психологічних причин виявилася не готовою грати в такий футбол. Що тоді будували п'ять років?

Матч проти Швеції був як тактичним майстер-класом, так одночасно й поверненням на п'ять років назад. Так повинна була вигравати команда Фоменка, а не команда Шевченка.

Як це будували?

Чому не вийшло?

До того як австрійські півні не поклювали український мужик не перехрестився. Шевченко та його помічники свято вірили в те, що цей план працюватиме та все йде добре. Й лише після невдачі розпочалися якісь рухи щодо порятунку ситуації.

Потрібен був план Б. Проблеми з планом Б були увесь груповий турнір.

Все розпочалося ще в матчі з Нідерландами, коли травму отримав Зубков. Зрозуміло, що ніхто не міг тримати в голові якісь плани відходу на випадок травми на десятій хвилині, проте із заміною Марлоса помилилися, але докази цієї помилки отримали вже після пропущених м'ячів. Хоча раніше було зрозуміло, що Марлос не для цієї гри.

Читайте также Конфликт в раздевалке: Ярмоленко повздорил с Марлосом после матча с Нидерландами

А те, що зуміли відігратися в тому плані це якраз не завдяки якимось рішенням, а всупереч.

З Північною Македонією другий тайм залишав бажати кращого, але при цьому ніяких суттєвих змін на покращення гри та заспокоєння не було.

Про Австрію годі й говорити.

З Англією план Б спрацював суто через травму Сергія Кривцова, після якої Україна перейшла на 4-3-3, здивувала суперника своєю гостротою та нестандартними рішеннями.

Показовим матчем ніби має бути гра з Швецією, але суперник догравав матч в меншості.

Тобто, жодного разу план Б не з’являвся впродовж гри. Проти Швеції ж план Б просто став планом А від початку зустрічі.

Претензією до Шевченка мають бути заміни. Гол Довбика, гра Макаренка в тій грі зі Швецією теж мають бути показовими, що варто було довіряти резервістам.

З іншого боку тоді Шевченко не проводив заміни через те, що хотів, він просто змінював вже ледве живих.

Усі ці вищеназвані факти говорять про одну банальну річ: невміння використовувати наявні ресурси.

Читайте также Люндовский: «Динамо просматривало Довбика в составе Колоса»

Марлос проти Нідерландів  - помилка. Сидорчук в опорній зоні проти Австрії, яка пресингує - помилка. Малиновський ближче до атаки з незрозумілою роллю - помилка.

Всі ці нерви та небажання шукати виходи із ситуацій впливали й на команду, яка виникає таке враження, що перестала вірити тренерському штабу. До прикладу після Австрії Шевченко загалом говорив, що все добре, тоді як футболісти в переважній більшості розділяли катастрофічні настрої вболівальників.

З Англією теж українці не вірили, що вони можуть грати на рівних та здатні на подвиг. Вони вийшли, знаючи, що все одно програють рано чи пізно.

Читайте также Как Ярмоленко в поисках спонсора с пивом и колой стал звездой мирового футбольного маркетинга

До Андрія Шевченка назбиралося багато запитань як щодо його роботи загалом у ці п'ять років, адже здається, що Україна зійшла зі шляху, так і щодо турніру.

Це Євро мало стати перевіркою всіх напрацювань у останні п'ять років, зміни системи та прогресу. І хоча прогрес в результатах був, але найкращий свій матч Україна провела, немов команда колишнього боса Шевченка на попередньому Євро.

Запитань багато. Чи будуть відповіді?