Ібрагімовіч та Кейн словацького чемпіонату. Ігрова характеристика новачка Динамо Еріка Раміреса

Игорь Бойко
Игорь Бойко
Просмотров 72061
2 голоса
Ібрагімовіч та Кейн словацького чемпіонату. Ігрова характеристика новачка Динамо Еріка Раміреса
Эрик Рамирес, фото - euroligy.sk
0
0
Комментариев 0

Ігор Бойко, проаналізував матчі за участю Раміреса і розповідає, кого ж придбало київське Динамо і чи зможе венесуелець допомогти команді.

У той час, коли вся Україна раділа переможному голу Артема Довбика в матчі зі Швецією, в Динамо було не до радості. Справа в тому, що Довбик на поле вийшов лише через важку травму Артема Бєсєдіна. А це означало, що в короткий термін потрібно шукати нового форварда.

Звичайно, Динамо й так потрібен був нападник, зважаючи на те, що Бєсєдін хоч і старанний, але не надто забивний. Його резервіст навесні Владислав Супряга втратив довіру Мірчі Луческу. Про Назарія Русина й взагалі забули.

Нового форварда придбали не відразу. В нагальному порядку підписали Іллю Шкуріна на правах оренди, й це була заміна саме Бєсєдіну, який змушений буде пропустити якийсь час. Без травми Бєсєдіна навряд чи б з'явився Шкурін.

Під час літніх зборів Луческу дав ще один шанс Супрязі, на перегляд приїхав Владислав Кулач, працював разом із першою командою бомбардир із молодіжної команди Владислав Ванат. Проте ніхто з них не вразив, а тому нового нападника все ж довелося купувати.

Після оформлення трансферу Еріка Раміреса пролунала фраза, що Шкурін - нападник для чемпіонату, тоді як новий венесуелець буде грати в Лізі чемпіонів. Ця фраза лунала не безпосередньо з Динамо, але з уст близьких до клубу ресурсів. Але для початку варто розібратися чи взагалі Рамірес буде основним гравцем хоча б в чемпіонаті.

Попередній сезон для 22-річного нападника вийшов дійсно проривним. В Європі він вже досить давно, але не заграв у чеській Карвіні, а вже в Словаччині додав - спершу у складі Сеніци, а потім й ДАКа. 16 голів та 5 результативних передач - серйозний показник.

Після такого його почали хотіти більш заможні клуби з сильніших чемпіонатів.

Проте варто перш за все говорити, що це показник в чемпіонаті Словаччини та у складі команди, де Рамірес був справжньою зіркою. На нього грали, він приймав важливі рішення та брав участь у великій кількості атак.

Голи нападника часто не лише його особисте досягнення, але й результат командних дій та дозволів, які він отримує від тренера та партнерів.

Рамірес найбільше в усьому чемпіонаті Словаччини бив по воротах та зробив найбільше дотиків в штрафному майданчику суперника.

Ерік Рамірес: найкращі голи, передачі, фінти

Він виглядає ідеальним форвардом без слабких місць та з багатьма уміннями. Рамірес забивав м'ячі на будь-який смак: дальні удари, головою, виходи віч-на-віч, прості завершення з меж штрафного майданчика.

Те ж саме можна говорити про результативні передачі та участь у гольових атаках. Були це й чудові передачі поміж захисників, й виграна боротьба в повітрі після довгого пасу.

Рамірес має розміри для верхової та силової боротьби (190/85), грає корпусом та діє не лише в межах штрафного майданчика, але й за його межами.

Ідеальний форвард, який схожий якщо не на Златана Ібрагімовіча, то точно на Гаррі Кейна.

Усі характеристики, які були перелічені вище, ніяке не перебільшення, а чистісінька правда. Є лише один момент: все це стосується чемпіонату Словаччини. Саме там він Ібрагімовіч та Кейн. В чемпіонаті, який набагато слабший за ті, де вражають своєю грою ці форварди та набагато слабший за українську Прем'єр-лігу.

Дуже важливий момент в оцінюванні футболіста, який переходить з більш слабкого чемпіонату до більш сильного, стосується якраз його спроможності показувати ті ж якості в інших умовах. Очевидно, що в УПЛ вищий темп та щільніша гра в захисті.

Часто Рамірес забивав насправді чудові голи, але при цьому захисники йому не ніяк не заважали. Інколи виникало враження тренувальних умов, а на тренуваннях будь-який футболіст набагато кращий, ніж в грі, адже там він розслаблений, впевнений в собі може дозволити багато з того, чого не дозволяє в грі та просто темп інший.

Якраз із темпом виникають найперші проблеми. В Україні у порівнянні з топ-чемпіонатами не найвищий темп, але він є перш за все в обороні. Захисний футбол, робота без м'яча та біганина в українському футболі добряче поставлені, але проблеми якраз виникають в якісній роботі з м'ячем на цій швидкості та прийняття рішень.

Найкращим прикладом проблем з темпом є гра збірної України проти Австрії на Євро. Там загалом у команди виникали проблеми через швидкісні дії суперника, а також індивідуально гравці не могли впоратися, допускаючи дурні помилки в простих ситуаціях. За темпом вони не витягували.

Те ж саме може статися і з Раміресом в УПЛ, не кажучи вже про Лігу чемпіонів. Здавалося, що там темп для форварда, йому потрібно просто голи забивати.

По-перше, збільшення темпу призводить до важкості в управлінні. Автомобілем на швидкості 60 км/год набагато легше керувати, ніж 120 км/год, а топ-чемпіонати - це вже під 200 км/год. Ас на швидкості 60 може бути жахливим на 120. Цікаво, що той, хто на 200 неймовірний, при зменшенні темпу може втрачати свої найкращі якості, адже всі інші теж стають повільнішими.

Наприклад, Андрій Шевченко в Італії грав краще, ніж в Україні саме через такий парадокс.

Але Шевченко був дуже швидким та рефлективним футболістом, якому не завжди потрібно було думати, аби приймати правильні рішення. Його інстикти були головною зброєю.

По-друге, якщо говорити про Раміреса та його безпосередні обов'язки, то темп та щільність в захисті впливають на якість ударів. Коли ніхто не заважає, коли є час підготуватися, то удари зазвичай виходять ідеальними. А під тиском захисників, на швидкості, після важких багатьох хвилин зберігати холоднокровність та самовладання набагато важче.

Є чудовий приклад іншого нападника Динамо Франа Соля, який прийшов з чемпіонату Нідерландів, де нападники мають більше свободи, і в Україні у нього нічого не вийшло.

У розкритті гравця в новому чемпіонаті ці моменти є ключовими, які потрібно прораховувати під час трансферу.

Важливу роль має й адаптація. І більшою мірою – не нове місце для життя чи нові партнери, а, швидше, адаптація до командного стилю. Рамірес в Дунайській Стреді звик бути лідером та найкраще розкрився, граючи головну роль. Чи здатен він зберегти свої якості, ставши актором другого плану? Чи здатен він і в Динамо мати ось такі умови та стати настільки важливим?

У Раміреса є характер, чого не вистачило Супрязі. Можливо, характер інколи й норовистий.

Він серед лідерів чемпіонату Словаччини за кількістю порушень правил та отримав відразу 7 попереджень за сезон.

За цими якостями він нагадує колишнього форварда Динамо Клебера, хоча Раміресу це все не заважає забивати голи.

Динамо однозначно був потрібен новий форвард. Проте найважливіше запитання: чи стане Ерік Рамірес вирішенням проблеми? Незважаючи на те, що в Словаччині він був очевидною зіркою, щодо цього є великі сумніви.

Наразі виникає враження, що в Динамо знову будуть просто чекати на повернення Артема Бєсєдіна, найкращого форварда, який світить Динамо в найближчі роки.

Комментировать могут только зарегистрированные пользователи.